Заголовок сторінки

Енергетичне облаштування Городищенського краю було тривалим і непростим. Перші електростанції та електромережі з’явилися тут ще на початку минулого століття. А перший електричний струм дала електростанція, побудована в грудні 1913 року в Черкасах. Про її будівництво подбало тодішнє керівництво обласного центру. Згодом електростанції з’явилися у Шполі та Умані. А наприкінці 20-х років стрімкими темпами почалася електрифікація всього Городищенського району. 
У 1929 році була збудована Буцька ГЕС, у 1934-му – Корсунь-Шевченківська, запрацювали електростанції та електричні мережі у містах і на промислових підприємствах. А от колгоспи і МТС Городищенського району електрифіковані не були. Тільки в самому Городищі для освітлення незначної кількості житлових приміщень було встановлено динамомашину потужністю 15 кВт. На цукровому заводі житлові будинки теж освітлювалися від генератора постійного струму, який приводила в дію парова машина.

Після того, як в селі Старосілля започаткували рух "п’ятисотенців", уряд вирішив зробити Городищину районом суцільної електрифікації. Роботи в цьому напрямку почалися взимку 1936 року з монтажу освітлювальних мереж у колгоспних приміщеннях, а весною і літом будувалися лінії електропередач напругою 20 кВ і трансформаторні підстанції на молотильних токах. Протягом весни і літа 7 монтажних бригад "Сільенерго" з допомогою колгоспів побудували 150 км ЛЕП 20 кВ, 20 ТП і Городищенський розподільчий пункт. 
У серпні 1936 року Городищенський район отримав електроенергію від Корсунь-Шевченківської ГЕС. І в наступні роки електрифікація району продовжувалася господарчим способом. Однак потужностей Корсунь-Шевченківської ГЕС уже ставало не достатньо, і планувалася її реконструкція. Але почалася Велика Вітчизняна війна.
 
На самому початку війни колгоспи району мали по одній ТП потужністю до 50 кВ, підстанції ж більшої потужності мали тільки МТС і Хлистунівський щебзавод, ще дві ТП були в Старосіллі. У період окупації працювала і Корсунська ГЕС і Городищенське ЦРП, а також усі електричні мережі району. Проте відступаючи, німецькі окупанти зірвали Корсуньку ГЕС і Городищенське ЦРП.

Після Великої Вітчизняної війни електроенергетика краю була не лише відбудована, а й почала розвиватися стрімкими темпами. Уже в 1952 році стала до ладу Ватутінська ТЕЦ потужністю 19 мВт.
У 1954 році на річці Гнилий Тікич запрацювали Лоташівська ГЕС потужністю 375 кВт і Лисянська ГЕС потужністю 256 кВт. У колгоспах будувалися електростанції на базі тракторних дизельних двигунів Д-54, КДМ-40, Д-40 потужністю 50 кВт.

Колективом Черкаської облконтори "Сільелектро" у 1995 році на річці Гнилий Тікич було побудовано Кам’янобрідську ГЕС потужністю 175 кВт, Чаплинську ГЕС потужністю 200 кВт. Ще через рік дали струм Семенівська та Будищанська ГЕС потужністю 220 кВт кожна.

Після пуску в 1960 році кременчуцької ГЕС потужністю 625000 кВт було введено в дію магістральну лінію електропередачі напругою 330 кВ "Крем.ГЕС-Черкаси-Київ", Черкаську підстанцію 330/110/10 кВ, ряд ліній 154, 110 кВ та кілька вузлових підстанцій.

У 70-80-х роках електроенергетика всієї області розвивалася та вдосконалювалася, створювалися райони електричних мереж. У квітні 1972 року було створено і Городищенський район електричних мереж.

У післявоєнний період на Городищині було відновлено, реконструйовано та збудовано багато нових об’єктів електроенергетики. Розширенням і відбудовою електроліній і підстанцій займалася Черкаська механізована колона №11 Київського тресту "Сільелектробуд".
У період з 1955 по 1985 роки в Городищенському районі було реконструйовано та побудовано:
- 1956 р. введено в експлуатацію Вільшанську РТП потужністю 8000 кВА
- 1968 р. на базі Городищенської ЦРП побудовано РТП-35/10 кВ потужністю 3200 кВА
- 1971 р. побудовано В’язівську РТП потужністю 5000 кВА
- 1977 р. побудовано Хлистунівську РТП потужністю 4000 кВА
- 1979 р. побудовано РТП "Лісна" потужністю 8000 кВА
- 1982 р. побудовано РТП "Мліїв" потужністю 8000 кВА
- 1985 р. побудовано Орловецьку РТП потужністю 4000 кВА.

Нині величезне енергогосподарство РЕМ складають 1164,497 км повітряних ліній напругою 0,4 кВ, 529,677 км повітряних ліній 10 кВ, 12,478 км кабельних ліній, сім районних трансформаторних підстанцій 35/10 кВ, 445 трансформаторних підстанцій 10/0,4 кВ.

Головною і найціннішою складовою в енергетиці є люди, без яких не запрацює жодна підстанція, а по суті не бігтиме і електричний струм по проводах. Весь період становлення енергетики Городищенського району проходив під керівництвом Володимира Зіновийовича Костенка, який молодим спеціалістом прийшов на дільницю в березні 1964 року, а вже в січні 1968 року очолив весь колектив. 1 квітня 1972 року було створено Городищенський район електричних мереж. З 2009 року його очолив молодий, але дуже амбітний і працелюбний директор - Олександр Михайлович Усенко. До того, як очолити РЕМ, він пройшов серйозну школу: спочатку був майстром дільниці, а потім 8 років головним інженером. Працює на посаді директора і нині. 
Через три роки Городищенський РЕМ святкуватиме свій "золотий" ювілей - 50 років від дня заснування. За ці півстоліття змінилося чимало колективів і директорів. Проте незмінним залишився дух усіх відданих енергетиці працівників. Цей дух загартувався ще в післявоєнні роки, коли силами підприємств, колгоспів і простих жителів району під пильним наглядом нечисленних спеціалістів-енергетиків було відбудовано всі зруйновані підстанції та лінії електропередач. І цей же дух дає сили енергетикам Городищенського району витримувати будь-які випробування, приймати виклики і тримати удари. РЕМ працював, працює і працюватиме для людей.
Закрыть