Заголовок сторінки

Історія району електричних мереж, що знаходиться у Корсунь-Шевченківському – райцентрі, що розташований на берегах мальовничої річки Рось, нерозривно пов’язана з цією річкою, точніше, з об’єктами, які на ній були побудовані.

Так далекого 1929 року було прийнято рішення про будівництво Корсунської гідроелектростанції проектною потужністю 2000 кінських сил і вартістю 1 млн.600 тис.крб. – сума на той час величезна, тому вирішили для економії залучити кошти населення і створили пайові товариства «Електрика» в усіх великих населених пунктах.Будівництво було нелегким, устаткування і матеріали привозилися з усіх країв на той час великої країни. Незважаючи на всі складнощі, перший струм ГЕС дала у 1934 році.
У передвоєнні роки були введені в експлуатацію близько 500 км повітряних ліній електропередач, 138 трансформаторних підстанцій. Для їх обслуговування були створені Корсунський, Городищенський, Стеблівський і Богуславський відділки. До електромережі ГЕС підключили споживачів Канівського і Лисянського районів. Електроенергію одержали колгоспи, машино-тракторні станції, цукрозаводи, текстильні фабрики, млини, кіноустановки, радіовузли. А в будинках засвітилося аж 15 тисяч лампочок!

В лютому 1944 року під час відступу фашисти зруйнували греблю і турбінний зал гідроелектростанції. Відновлявальні роботи розпочалися вже за пів року, а в 1945-му на Корсунь-Шевченківській ГЕС встановили дві додаткові гідротурбіни з генераторами по 1000 кВА.Цікавим історичним фактом стало впровадження у 1949 році на території району такого прогресивного досягнення народного хазяйства, як електрооранка. Перший пункт був організований при Корсунь-Шевченківській машино-тракторній станції за допомогою 10 електротракторів. Кожен електротрактор живився від власної пересувної підстанції за допомогою шлангового кабелю, а сама підстанція приєднувалась до ліній розподільних мереж району.

Електрооранка тривала до 1956 року, але через великі витрати на будівництво електроліній і придбання кабельної продукції подальшого поширення не набула.В 1951 році на річці Рось була введена в роботу Дибенська ГЕС потужністю 430 кВт, у 1952 році – Стеблівська ГЕС потужністю 2770 кВт. А в 1953 році на базі Корсунь-Шевченківської, Стеблівської і Дибенської ГЕС була утворена Корсунь-Шевченківська енергосистема, яка здійснювала єдине управління електростанціями та електричними мережами семи районів: Богуславського, Лисянського, Вільшанського, Корсунь-Шевченківського, Городищенського, Черкаського і Канівського. Після введення в експлуатацію в 1955 році Богуславської ГЕС потужністю 1200 кВт, загальна потужність системи досягла 6000 кВт.
Для організації електрифікації сільського господарства області у 1958 році була створена Черкаська обласна експлуатаційна контора сільської електрифікації з підпорядкуванням Головсільенерго Міністерства сільського господарства УРСР. До Облсільенерго входили Буцька, Лоташівська, Криво-Колінська та Лисянська ГЕС, Звенигородське та Вільшанське експлуатаційні відділення, Чигиринська дільниця. 

Корсунь-Шевченківська енергосистема, яка на той час була найбільшою сільською енергосистемою України, безпосередньо підпорядковувалась Головсільенерго.В 1960 році Корсунь-Шевченківська енергосистема увійшла до складу Черкаської обласної контори «Сільенерго» та була реорганізована у Корсунь-Шевченківський РЕМ. У 1967 році Корсунь-Шевченківська енергосистема підключається до загальнодержавної енергетичної системи.

Наприкінці 60-х – на початку 70-х років ефективне функціонування Корсунь-Шевченківського РЕМ і його структурного підрозділу – ГЕС, дало поштовх розвитку підприємств міста і району, зокрема верстатобудівного заводу, швейної фабрики, колгоспів району, механічного та цукрових заводів.У 1978 році була проведена реорганізація структури електроенергетики області. На базі спеціалізованих Черкаських електромереж, Черкаського обласного управління сільських електромереж було створено три підприємства електричних мереж, кожне з яких мало обслуговувати електричні мережі усіх напруг за територіальним принципом. В Черкаській області стали діяти Черкаське лівобережне підприємство електричних мереж, Черкаське правобережне підприємство електричних мереж і Уманське підприємство електромереж. Корсунь-Шевченківський РЕМ ввійшов до складу Черкаського правобережного підприємства електричних мереж.

В наступному десятиріччі активно будувалися і вводилися в експлуатацію районні підстанції, серед яких «РМЗ», «Квітки», «Селище», «Сотники», «Шендерівка» та «Заріччя».

В 1984 році почалося впровадження телемеханіки і телеуправління. В 1986 році введено в експлуатацію нове приміщення оперативно-диспетчерської служби РЕМ, роботи по телемеханізації та телеуправлінню набирали масштабів.У другій половині 80-х будувалися для забезпечення безперебійного електропостачання молочнотоварних ферм тодішніх колгоспів будувались закриті трансформаторні підстанції:

У 1995 році було створено «Черкасиобленерго», до якого входили 21 район електричних мереж, Черкаські високовольтні електромережі, Уманські електромережі та ВП «Черкасиенергоремонт», які нарешті одержали самостійність у фінансово-господарській діяльності і почали працювати в умовах енергоринку. Це дозволило значно поліпшити виробничі і побутові умови РЕМ. Були впроваджені автоматизовані системи зв`язку, оперативно-інформаційний комплекс диспетчерського управління. Комп`ютеризовано процеси нарахування та збору коштів за електроенергію. Проводиться телемеханізація підстанцій із встановленням вакуумних вимикачів, нових радіостанцій та іншого сучасного обладнання.Нині 127 працівників Корсунь-Шевченківського РЕМ забезпечють розподіл електроенергії 21835 фізичним та юридичним особам (річний обсяг відпущеної електроенергії досягає 60 млн.кВт.год), здійснюють ремонтно-експлуатаційне обслуговування 1387 км повітряних ліній та 21,5 км кабельних мереж, 8-ми підстанцій 35/20-10 кВ та 435-и ТП 20-10/0,4 кВ. На балансі РЕМ знаходиться 5185 умовних одиниць обладнання, 23 одиниці автотракторної техніки.    

Закрыть