Людина під дією струму — що робити?

Ураження електричним струмом становить серйозну загрозу для життя та здоров'я людини, адже навіть короткочасний контакт із предметами чи їх частинами, що перебувають під напругою, може призвести до важких травм або смерті. У таких ситуаціях вирішальне значення мають швидкі, правильні та безпечні дії. Водночас, надаючи допомогу постраждалому, передусім необхідно подбати про власну безпеку, щоб не стати ще однією жертвою.

Основними причинами електротравм є дотик до неізольованих струмоведучих частин, дотик до металевих частин електроустановок, які опинилися під напругою через пошкодження ізоляції, дія напруги кроку та електричної дуги.

Хоча електротравми становлять лише близько 1,5-2% від загального виробничого травматизму, серед смертельних нещасних випадків їхня частка сягає 15-20%. Однією з головних причин високої смертності є несвоєчасне або неправильне надання першої допомоги. Саме тому її необхідно розпочати протягом перших 4–5 хвилин після ураження електричним струмом.

При цьому статистика свідчить, що застосовуючи сучасні методи оживляння у перші дві хвилини після настання клінічної смерті, можна врятувати до 92% потерпілих, тоді як упродовж трьох-чотирьох хвилин — тільки 50%.  

Деякі види електротравм, особливо при напрузі понад 1000 В, характеризуються термічною дією. Потерпілий може одержати тяжкі опіки зовнішніх і глибоко розташованих тканин, що призводить до несумісних із життям порушень функцій органів і систем.

Особливості ураження електричним струмом

Ураження електричним струмом є особливо небезпечним, оскільки електричний струм не має зовнішніх ознак — його неможливо побачити, почути чи відчути до моменту контакту. Струм може спричинити опіки, судоми м’язів, втрату свідомості, порушення дихання та роботи серця, а в тяжких випадках — смерть. Небезпека посилюється тим, що при струмі 10–25 мА виникає так зване «приковування» до струмопровідних частин, коли людина не може самостійно відпустити провідник. Крім того, ураження часто супроводжується додатковими травмами, наприклад падінням з висоти.

Дія струму на організм має термічний, електролітичний і біологічний характер: він викликає опіки, змінює склад крові та інших рідин організму, а також порушує роботу нервової системи, дихання і кровообігу. Ступінь ураження залежить від сили струму, його виду та частоти, тривалості дії, шляху проходження через тіло, стану шкіри та загального фізичного стану людини. Найнебезпечнішим є проходження струму через серце, легені та головний мозок.

Особливу загрозу становить напруга кроку, яка виникає при обриві проводу або замиканні на землю. У зоні розтікання струму між ногами людини виникає різниця потенціалів, через що струм проходить через тіло. Чим ближче до місця замикання і чим вища напруга лінії, тим більша небезпека. У електроустановках 6–35 кВ заборонено наближатися до місця замикання ближче ніж на 4 метри у закритих розподільчих установках та ближче ніж на 8 метрів у відкритих розподільчих установках і на повітряних лініях.

Виходити із зони напруги кроку слід дрібними кроками, не відриваючи одну ногу від другої, а за наявності — використовувати діелектричні боти чи калоші. Стрибати на одній нозі або бігти категорично заборонено, оскільки це може збільшити струм, що проходить через життєво важливі органи — серце, легені, головний мозок.

Якщо людина потрапила під дію електричного струму

Насамперед припиніть дію струму, адже від тривалості його дії на організм залежить тяжкість електротравми. Перш за все, треба вміти розрізняти, під яку напругу потрапив потерпілий — до 1000 В чи вище. Надійним способом визначення класу напруги повітряної лінії є оцінка розмірів ізоляторів, на яких закріплені проводи: у ліній напругою до 1000 В ізолятори значно менші, ніж у ліній напругою понад 1000 В.

Якщо людина потрапила під дію струму на електроустановках напругою до 1000 В і неможливо швидко вимкнути живлення, для її звільнення слід використовувати лише сухі предмети, що не проводять електричний струм, наприклад дерев'яну жердину, дошку, канат або інший ізолюючий предмет. Можна відтягнути людину від струмоведучих частин за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла), уникаючи при цьому дотику до навколишніх металевих предметів і частин її тіла, що не прикриті одягом.

Потерпілого можна відтягнути за ноги, але лише за умови надійної ізоляції власних рук. При цьому не можна торкатися його взуття чи одягу голими руками, адже вони можуть бути вологими та проводити електричний струм. Якщо виникла необхідність доторкнутися до відкритих ділянок тіла потерпілого, необхідно попередньо ізолювати руки: одягнути діелектричні рукавички або обмотати руку шарфом, натягнути на неї рукав піджака чи пальта. Також можна накинути на людину гумовий килимок, прогумовану тканину (плащ) або суху тканину.

Для власної безпеки слід ізолюватися від землі, ставши на гумовий килимок, суху дошку, згорток сухого одягу чи іншу підстилку, що не проводить електричний струм. Відтягуючи потерпілого від струмоведучих частин, потрібно діяти лише однією рукою.

Якщо напруга перевищує 1000 В і немає можливості швидко відключити електроустановку, необхідно вжити заходів для відокремлення потерпілого від струмоведучих частин, до яких він доторкається. При цьому людина, яка надає допомогу, не повинна торкатися потерпілого без використання засобів індивідуального захисту. Для цього необхідно одягнути діелектричні рукавички та боти, а також використовувати ізолювальну штангу або ізолювальні кліщі, розраховані на відповідну напругу.

Якщо струмоведуча частина (наприклад, обірваний провід) лежить на землі, існує небезпека ураження напругою кроку. Тому пересуватися в такій зоні потрібно з особливою обережністю, використовуючи засоби захисту для ізоляції від землі: діелектричні калоші або боти, гумові килимки, ізолювальні підставки тощо.

Без засобів захисту заборонено наближатися до обірваного проводу, що перебуває під напругою, або до потерпілого на відстань менше, ніж 8 метрів.

Після звільнення потерпілого від дії електричного струму, слід винести його з цієї зони на відстань не менше 8 метрів від струмоведучої частини (дроту) та приступити до виконання реанімаційних заходів.  При цьому потрібно зателефонувати диспетчеру району електричних і викликати швидку допомогу.

Способи надання першої допомоги потерпілому

Способи надання першої допомоги залежать від стану потерпілого. Щоб швидко оцінити його, необхідно звернути увагу на такі ознаки:

1. Свідомість — ясна, порушена або відсутня. Відсутність свідомості у постраждалого визначають візуально.

2. Колір шкірних покривів і видимих слизових оболонок (губ, кон'юнктиви очей) — рожевий, блідий або синюшний. Колір оцінюють візуально. Не варто витрачати час на прикладання до рота чи носа дзеркала або металевих предметів.

3. Дихання — нормальне, порушене або відсутнє. Його наявність визначають за рухами грудної клітки.

4. Пульс — добре визначається, визначається слабко або відсутній. Найзручніше перевіряти пульс на сонній артерії.

5. Зіниці — звужені або розширені. Ширину зіниць оцінюють за площею райдужки, яку вони займають.

Людина, що надає допомогу, повинна негайно оцінити стан потерпілого і вирішити, в якому обсязі і порядку надавати йому допомогу. Ступінь порушення свідомості, колір шкірних покривів і стан дихання можна оцінювати одночасно з промацуванням пульсу, що займає не більше хвилини. Огляд зіниць вдається провести за кілька секунд. Якщо потерпілий дихає дуже рідко і судорожно, але в нього прощупується пульс, необхідно відразу ж почати робити штучне дихання. Якщо відсутні свідомість, дихання, пульс, шкірний покрив синюшний, а зіниці розширені, слід негайно приступити до проведення штучного дихання і зовнішнього масажу серця.

При наданні допомоги необхідно на кожні два вдихи робити 30 натискань на грудну клітку. За хвилину потрібно робити 60 натискань. Для дітей віком від 1 до 12 років масаж серця виконують одною рукою, за 1 хвилину від 70 до 100 натискань, дітям до 1 року — 100–120 (при цьому натискання виконують двома пальцями). Комплекс цих заходів називається реанімацією (тобто оживленням), а заходи — реанімаційними. Необхідно пам’ятати, що спроби реанімації ефективні лише в тих випадках, коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 4 хвилин, тому першу допомогу слід надавати негайно і по можливості на місці події. Не можна відмовлятися від надання допомоги потерпілому і вважати його померлим за відсутності таких ознак життя, як дихання або пульс. Робити висновок про смерть потерпілого має право лише медичний персонал. Приступивши до реанімації, слід подбати про виклик лікаря або швидкої медичної допомоги.

Якщо потерпілий у свідомості (а до цього був у непритомності або знаходився в несвідомому стані, але зі збереженим стійким диханням і пульсом), його слід покласти на підстилку, наприклад, з одягу; розстебнути одяг, що стискує подих (заважає диханню); створити приплив свіжого повітря; зігріти тіло, якщо холодно; забезпечити прохолоду, якщо жарко; створити повний спокій, безперервно спостерігаючи за пульсом і диханням; дати випити водний розчин настоянки валеріани (20 крапель).

Щоб уникнути нещасних випадків від ураження електричним струмом, необхідно чітко усвідомити небезпеку дії електричного струму і твердо знати та неухильно виконувати основні правила безпечного користування електроенергією.

При виявленні обривів електричних проводів чи інших пошкоджень в електричних мережах необхідно негайно повідомити оперативно-диспетчерську службу Товариства за телефонами, які нанесені на шафи трансформаторних підстанцій, або кол-центр АТ «Черкасиобленерго» за багатоканальними номерами (0472) 33-87-87, (093) 170-40-57, (050) 434-87-87, (067) 690-48-48, 0800-501-328. Кол-центр надає консультації та реагує на звернення цілодобово.